МЕТАМОВНА МЕТАФОРА У ТЕРМІННІЙ СИСТЕМІ ЛІНГВОЕКОЛОГІЇ

Анотація

Статтю присвячено одній із найактуальніших проблем сучасної української лінгвоекології – виокремленню й впорядкуванню метамови її досліджень. У центрі уваги – специфіка термінного лексикону цієї відносно нової
мультидисциплінарної та поліпарадигмальної галузі екологічних знань про мову. Визначальними рисами терміносис
теми лінгвоекології можна вважати першопочаткову метафоричність і численні міжпарадигмальні термінні трансфери,
головно зі сфери екології. Центральним щодо термінного лексикону лінгвоекології є вихідне метамовне поняття мови
як живого організму, що, своєю чергою, зумовило появу цілої низку термінів, творених різними шляхами і способами
з розлогим використанням біологічної метафори.
Зважаючи на повну відсутність в українській лінгвоекології праць, присвячених становленню, вивченню й упорядкуванню її національної терміносистеми, статтю створено як аналітично-діагностувальну. У ній виявлено чинники,
що визначають специфіку національної терміносистеми лінгвоекології, шляхи й способи її становлення, простежено
питому вагу метафоричності термінів і міжтермінних трансферів. Виокремлено групи термінів, що представляють
явища ретермінологізації назв, запозичених з інших терміносистем (як природничого спрямування (екології, біології,
географії), так соціального та людинознавчого (соціології, психології, медицини, права тощо) та протилежного йому
явища термінологізації назв, що відбувається вже в системі дослідницьких координат екологічного погляду на мову. Закцентовано на недостатності можливостей вивчення співвідношення інтернаціонального і національного в українській
терміносистемі лінгвоекології.
Окрему увагу звернено на метафоричні терміни з емоційною домінантою. Простежено характер вживання в
українськомовному еколінгвістичному дискурсі найконтроверсніших з погляду їх змістового обсягу термінів лінгвоци
нізм та лінгвотоксин та їх похідних. Наголошено на необхідності зваженого підходу до метафоричності операційних
термінів лінгвоекології, на нагальній потребі створення національного словника лінгвоекологічних термінів та понять,
що дасть можливість простежити не лише репертуар та динаміку формування лінгвоекологічного лексикону, міру його
метафоричності, співвідношення інтернаціонального й національного у ньому, але й рівень розвитку української лінгвоекології та її пріоритетні дослідницькі вектори.