РАМКА ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ВИКЛАДАЧІВ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ ЯК ІНОЗЕМНОЇ В УМОВАХ КРИЗИ

Автор(и)

  • Інеса Мельник кандидат педагогічних наук, доцент кафедри англійської філології Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, Україна
  • Антоніна Девіцька доктор філософії, доцент кафедри прикладної лінгвістики Ужгородського національного університету, Україна
  • Юлія Дацко доцент кафедри англійської філології Львівського національного університету імені Івана Франка, Україна

DOI:

https://doi.org/10.24144/2663-6840.2025.2.(54).58-63

Ключові слова:

цифрова педагогічна стійкість, підготовка викладачів англійської мови, кризова педагогіка, модель TPACK, екстрене дистанційне навчання

Анотація

Стаття представляє теоретичну рамку для розвитку цифрової педагогічної стійкості серед майбутніх
викладачів англійської мови як іноземної в контекстах, що характеризуються постійною невизначеністю та порушен
нями освітнього процесу. Спираючись на конструктивістську теорію навчання, модель технологічного педагогічного
змістового знання та літературу з кризової педагогіки, дослідження пропонує концептуальну модель, яка інтегрує роз
виток цифрової компетентності з психологічною готовністю до викладання в нестабільних умовах. Рамка ґрунтується
на емпіричних даних двох різних програм підготовки вчителів Ужгородського національного університету та Карпат
ського національного університету імені Василя Стефаника, де 62 студенти брали участь у спеціалізованих курсах,
спрямованих на розвиток цифрових педагогічних компетентностей. Порівняльний аналіз показує, що педагогічний
та лінгвістичний підходи до підготовки вчителів дають значні покращення цифрової готовності, але культивують різ
ні виміри професійної стійкості. Програми, орієнтовані на освіту, посилюють емоційну регуляцію та адаптивність у
кризових ситуаціях, тоді як програми, орієнтовані на лінгвістику, зміцнюють технологічну креативність та інновації,
орієнтовані на учня. Запропонована рамка цифрової педагогічної стійкості охоплює чотири взаємопов'язані виміри:
технічну спритність, методологічну гнучкість, емоційний інтелект та контекстуальну обізнаність. Емпірична валідація
через аналіз опитувань до та після курсів демонструє статистично значуще зростання у всіх вимірах з великими розмірами ефекту. Якісний аналіз рефлексій студентів висвітлює трансформацію від розуміння технології-як-інструменту
до технології-як-педагогіки, що вказує на фундаментальні зміни у формуванні професійної ідентичності. Запропоно
вана концептуальна основа має важливе практичне значення для розробки навчальних програм у системі педагогічної
освіти, зокрема для підготовки вчителів, які працюватимуть у зонах збройного конфлікту чи регіонах із системними
порушеннями функціонування системи освіти. Дослідження вносить внесок у нову науку про кризову педагогіку, демонструючи, що стійкість у контекстах цифрового викладання вимагає одночасного розвитку технічних, педагогічних,
емоційних та адаптивних здібностей, а не ізольованого набуття навичок.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-12-30