ЛЕКСИКО-ГРАМАТИЧНІ ЗАСОБИ УВИРАЗНЕННЯ ПОЕТИЧНОЇ МОВИ ВІКТОРА КОРДУНА
DOI:
https://doi.org/10.24144/2663-6840.2025.2.(54).79-84Ключові слова:
лінгвостилістика, поетична мова, поетичне полотно, художньо-виражальний засіб, стилістичний потенціал, Віктор КордунАнотація
У пропонованій статті авторка розглядає поетичну мову Віктора Кордуна, творчий доробок якого не
піддавали вивченню в мовознавчій площині, а лише в літературознавчій царині. Лінгвальна «репрезентація буття» цьо
го митця самобутня і своєрідна. Неповторність індивідуально-авторського вияву спостерігається і на рівні вживання
стилістичних фігур лексико-граматичного творення. Незважаючи на значну кількість розвідок у галузі лінгвостиліс
тики, в жодній опублікованій дотепер праці виражальні засоби в поетичній мові В. Кордуна не набули статусу само
стійного об’єкта вивчення. Це й зумовлює актуальність нашої студії.
Дослідниця ставить за мету на матеріалі збірок «Сонцестояння», «Зимовий стук дятла» і «Трава над травою»
схарактеризувати особливості репрезентації мовно-художніх засобів лексичної і граматичної природи в поетичних
творах Віктора Кордуна. Для досягнення визначеної мети авторка аналізувала лексико-граматичні засоби організації
поетичної оповіді митця та з’ясовувала стилістичний потенціал виявлених художньо-виражальних засобів у форму
ванні поетичного полотна.
За результатами здійсненого аналізу науковиця доходить висновку про те, що увиразненню віршової оповіді
митця сприяють анадиплосис (контактний повтор), просаподосис (дистантний повтор), подвоєння (може мати і контактний, і дистантний варіант реалізації); поліптотон (лексико-морфо-синтаксичний повтор), анномінація (лексико-морфемно-синтаксичний повтор), а також фігури, що мають опозиційне наповнення складників (амфітеза, антитеза, діатеза, оксиморон). Уведення цих лексико-граматичних засобів у тканину поетичного тексту уможливлює інтенсифікацію та експресивізацію відтворюваного, удокладнення висловлюваного, увиразнення художньо-стилістичного ефекту й утілення авторського творчого задуму.