НОВЕЛА ЛУКИ ДЕМ’ЯНА «ХАТА»: ЖАНРОВО-СТИЛЬОВА СВОЄРІДНІСТЬ ТВОРУ

Анотація

У статті досліджується новела «Хата» Луки Дем’яна (1894 ‒1968) – відомого фольклориста, гро
мадського діяча, фундатора бібліотечної справи на Закарпатті, письменника, одного із засновників крайової школи
новелістики. Простежено, що новела має ознаки параболи, які найперше виражаються у введених у текст символах,
у множинності інтерпретацій твору, інтелектуальності та відкритості фіналу. Крім того, твір має взаємозв’язки з дав
ньою українською літературою та житійними легендами.
Зміст новели розкривається через вибудуваний письменником ряд образів-символів: хата, смерть, коса, змій,
сонце, дорога, вогонь. Провідний образ-символ хати розкривається у творі, сказати б, тривимірно: через вісь, що по
значає протяжність – минуле, сучасне й майбутнє; через вертикальну вісь, яка єднає життя земне й сакральне; а також
через вісь обширу, що простягається верховинською землею. Це дає можливість побачити об’ємну картину життя
верховинця Юрка Пилипа у його взаєминах із пам’яттю роду, сакральними силами, сім’єю, сучасниками, а водночас
спонукає до множинності інтерпретації твору.
Лука Дем’ян, послуговуючись мовою символів, зашифрував у новелі «Хата» світоглядну систему горянина й від
тінив його слабку прив’язаність до реальності. Головний герой не скріплює сім’ю, не впорядковує її ціннісно-смисло
вий універсум, а виявляється безпорадним у буденному житті. Тож смерть, яку він видивлявся для себе та для старого
родинного гнізда, віднайшла в його оселі найневиннішу жертву – донечку в колисці. У новелі представлений світ Юрка
настільки розбалансованим, що він навіть невміло оперує прадавніми символами, тому тисячолітні знаки в контакті з
ним показують свої негативні вияви.
Однак письменник екстраполює образ-символ хати на всю верховинську землю, змальовуючи зубожіння в природі через вирубування лісів. Лука Дем’ян проводить паралель між стражданням людини і стражданням землі. Оскіль
ки верховинці тисячоліттями відчувалися складовою частиною природи, то нищення лісів, занепад і корозія земель
знекровлює також горян і вони відчуваються безпорадними на своїй землі, не здатними навіть збагнути, як можна
захистити свою матір-Верховину. Питання: яким буде майбутнє в хаті? – залишає твір з новим відкритим смислом, що
теж дає підстави вбачати в новелі ознаки параболи.
Риси параболи, властиві новелі Л.Дем’яна «Хата», надають тексту запам’ятовуваності й емоційного наративу,
виводячи твір на новий витóк осмислення, коли від соціальної проблематики переходимо до філософських регістрів.