СУЧАСНА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ВІЙНИ: ТЕМАТИЧНІ Й ХУДОЖНІ ОСОБЛИВОСТІ

Анотація

У статті проаналізовано сучасну українську літературу війни як комплекс художньо-документальних
текстів, що виникають в умовах збройної агресії росії проти України, репрезентують досвід життя на тлі катастрофи
й формуються у реальному часі, характеризуючись оновленим тематичним, стильовим, філософським й ідеологічним
спрямуванням. Авторки пропонують власну періодизацію хронологічних і жанрових параметрів сучасної української
літератури про війну, складові якої (етапи) характеризуються певними тематичними та емоційно-виражальними осо
бливостями. Перший етап (2014–2017 рр.) репрезентує фіксацію факту війни. Переважають тексти, зосереджені на
подіях Революції Гідності, анексії Криму, початку бойових дій на Сході (трагедія Іловайська, подвиги кіборгів), АТО.
Другий етап (2018–2021 рр.) транслює художньо-рефлексивне осмислення війни. З’являються форми великої прози
та поетичні збірки, що розкривають тему війни через призму особистих і родинних драм, внутрішніх трансформацій
героїв, соціальних зламів. Третій етап (2022 – до цього часу) фіксує лавиноподібне збільшення кількості текстів про
війну. Словесне мистецтво перетворюється у засіб документування, фіксації, терапії та пам’яті. Вказано, що хронологічні межі не закриті (адже російсько-українська війна ще триває) і можуть бути дискутовані.
У роботі також описано широкий тематичний спектр сучасної української літератури війни (сюжети, пов’язані
з безпосередньою участю героїв у бойових діях, документуванням повсякденного життя військовослужбовців, осмисленням персонажами досвіду найрізноманітніших змін і втрат, психологічною трансформацією особистості, гострим
емоційним проживанням сьогодення, наполегливою новою за змістом і сенсами діяльністю, збереженням пам’яті про
Захисників). Окремо виділено пам’ятувальні та меморіальні тексти.