МОТИВАЦІЙНА МАТРИЦЯ ДІЄСЛІВНОСТІ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ САКРАЛЬНИХ ТЕКСТІВ

Анотація

У статті проаналізовано мотиваційний механізм вторинної номінації дериваційних процесів, що виявляються у структурно-семантичних відношеннях між твірними та похідними мовними одиницями, співвідно- шення ономасіологічних структур фразеологічних одиниць і складників етносвідомості у проекції на національно- мовну картину світу.

Мета статті – схарактеризувати сакральні фразеологічні одиниці як маркери колективного позасвідомого, заіндексовані кодами релігійного, культурного досвіду народу, що маніфестують психоментальні особливості етносу, структуру етносвідомості й опосередкують творення стійких зворотів разом із сакральною мовою та когнітивно-дискурсивною, синергетичною й функційно-семіотичною науковими парадигмами. Концептуальні модифікації фразео- логічних одиниць у номінаційних процесах абсолютизують з’ясування того факту, що при творенні номінативних одиниць зі статусом фраземи використовуються мотиваційні механізми, що на вербальному рівні виявляються у струк- турно-семантичних зв’язках, а на когнітивному є способом мовної репрезентації концептуальних реляцій синергетич- ної системи етносвідомості і зумовлює принципово новий погляд на диференціацію мотиваційних функцій [Селіванова 2000]. Мотиваційні механізми модифікують мовний сегмент у структурно-семантичних зв’язках, заіндексовані кодами зі структурою свідомості: мисленням, психічними функціями, інтеріоризацією дійсності та відчуттям світу, а також механізмом відображення референтів у ментальності та позначення їх у мовній системі. Номінативні процеси у фразеосистемі визначають механізм взаємодії дійсності, мислення та мови, притаманний певному етносу, що імпле- ментуються методом дослідження мотивації вторинних найменувань різного номінативного статусу як фразеологічних одиниць, так і стійких сполук. Це когнітивно-ономасіологічний аналіз, який встановлює зв’язок ономасіологічної структури фразеологічної одиниці зі структурою концепту, звідки обирається мотиватор, та семантикою дериватів. Когнітивно-ономасіологічний аналіз здійснюється у два етапи і є двовекторним за напрямками дослідження: від слова до думки та від думки до слова. Першим етапом є концептуальний аналіз, що дає змогу встановити структуру ментально-психонетичного комплексу (О.О. Селіванова) як концепту, його внутрішні та зовнішні зв’язки в концептосистемі. Концептуальний аналіз досліджує можливості та закономірності селекції мотиваторів ономасіологічних структур фразеологічних одиниць у сакральній літературі, що і окреслює актуальність дослідження.