ФРАЗЕМИ, ПОВ’ЯЗАНІ З ВЕСІЛЬНОЮ ОБРЯДОВІСТЮ, В УКРАЇНСЬКИХ ЗАКАРПАТСЬКИХ ГОВІРКАХ

Анотація

Народна фразеологія – невичерпне джерело, яке збагачує літературну мову новими виражальними можливостями і засобами. Ця галузь мовознавства на сьогодні ще мало вивчена.

Лексика весільного обряду містить інформацію про традиційну духовну і матеріальну культуру народу. Тому її фіксація, систематизація та аналіз у різних аспектах є першочерговим завданням українських мовознавців. У пропонованій статті подаємо спостереження над діалектною фразеологією, яка стосується лексики весільного обряду українських закарпатських говірок. Зокрема звертається увага на їх компонентний склад, лексико-граматичну характеристику та внутрішню форму.

Закарпатські говірки, як відомо, належать до системи говірок давньої формації, отже, зберігають реліктові явища, архаїчні риси, але водночас містять і порівняно нові нашарування, зумовлені географічним розташуванням говір- кового масиву та іншими позалінгвальними мотивами.

Предметом нашого аналізу є семи на означення дівчини періоду до сватання, згоди батьків на шлюб, відмови у шлюбі, огляду господарства молодого, гуляння у молодої напередодні весілля, обряду церковного шлюбу тощо.

Як видно із зібраної нами лексики, весільний обряд представлений фраземами, які, з одного боку, відбивають основні етапи зазначеного обряду, тобто виконують ритуальну дію, а з іншого – отримують певну характеристику в галузі весільної обрядовості. Зібрані фраземи на означення весільного обряду характеризуються широкою варіантністю: покривáти молодý, завйáзувати молодý, завивáти у ширʼíнку, зайазáти гóлову ширʼíнкоў ʻнадягати на голову молодої убір заміжньої жінкиʼ, жúти йак Бог приказáў, жúти йак Бог даў, жúти по лʼýцʼки, жúти по закóну, жúти по Бóжому закóну, жúти йак полóжено ʻпро щасливе подружнє життяʼ, получúти гарбузá, дáти гарбузá ʻвідмова в шлюбіʼ. Крім того, аналіз семантики етнофразем свідчить про їх доволі прозору внутрішню форму.