КОМПАРАТИВІЗМИ З АНТРОПОНІМНИМИ КОМПОНЕНТАМИ У ЗАКАРПАТСЬКОМУ ГОВОРІ

Автор(и)

  • Алла Галас кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови Ужгородського національного університету, Ужгород, Ukraine

Ключові слова:

компаративізм, компаратив, порівняльний зворот, об’єкт порівняння, онім, антропонім, закарпатський говір, закарпатські говірки

Анотація

У статті здійснено структурно-семантичний і функціонально-мотиваційний опис вузьколокальних говіркових порівняльних зворотів з антропонімними компонентами – різними класами власних особових назв – у функції об’єкта порівняння. Матеріал записаний від носіїв закарпатських говірок і вперше вводиться у науковий обіг. Для аналізу відібрані оказіональні порівняльні звороти, що виникли в результаті певної позамовної ситуації, яка залишила слід у свідомості мовців, очевидцями ситуації вони могли бути або перекази про яку передаються із покоління в по- коління, а самі компаративи активно функціонують у народному мовленні мешканців конкретного населеного пункту Закарпаття, тобто антропоніми у складі цих компаративів – це живомовні власні особові назви людей, відомих певному колу мовців (спільноті, громаді).

У дослідженні спираємося на фундаментальні праці відомого дослідника антропонімії Закарпаття П. П. Чучки і представленим матеріалом підтверджуємо висновок про те, що кожна місцевість має певну специфіку в ономастич- ному репертуарі, який виник і функціонує в місцевій системі фоно-морфемних засобів відповідно до правил місцевих принципів номінації. При встановленні походження і семантики порівняльного звороту береться до уваги етнокультур- ний зміст висловлювання і позамовної ситуації. За свідченнями мовців зроблено спробу з’ясувати обставини, що стали поштовхом для утворення порівняльного звороту у межах говірки села (кутка, вулиці, родини), простежити умови його миттєвого виникнення або поступової фразеологізації, набування ознак компонентної усталеності, відтворюваності, емоційно-експресивної маркованості, а також дослідити механізм переосмислення і символізації власних особових назв як компонентів діалектних порівняльних зворотів у часовому і просторовому вимірах. Основу компаративів в обстежених говірках становлять як однослівні (одночленні), так і неоднослівні найменування, розгорнуті найменування осіб (антропонімні словосполучення). Описано структурно-семантичні моделі порівняльних зворотів, основу порівняння у яких становлять три основні антропонімні класи – ім’я, прізвисько, прізвище.

 

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-11-25