АНГЛІЙСЬКА ТА УКРАЇНСЬКА ЗООФРАЗЕМНА НОМІНАЦІЯ

Анотація

У статті йдеться про те, що дотепер ще чітко не визначені критерії установлення зоофразем, відсутня також єдність думок, що стосуються категоріальних властивостей цих одиниць. Питання про критерії визначення зоо- фраземних одиниць, їхніх меж і можливостей продовжує викликати полеміку серед дослідників. Автор вважає, що головним завданням зіставних зоофраземних досліджень є не тільки виявлення національно-культурної специфіки у мовленні, а й також з’ясування тих специфічних рис, які притаманні саме цій мові, а не іншій. Наукові пошуки такого типу є вкрай необхідні ще й тому, що вони відкривають доступ до найбільш прихованих сторін національних мов і сво- єрідної специфіки ментальності їхніх носіїв. Без цього неможливе ні теоретичне осмислення будови мов, ні належне практичне оволодіння ними для потреб перекладу.

Каменем спотикання є той факт, що одне й те ж явище лінгвокультури може по-різному втілюватися в мовах. Но- сій однієї мови й культури, намагаючись засвоїти інші, сприймає той самий комплекс значень зоофраземіки, як у своїй мові та культурі. Якщо ж ці комплекси значень у чому-небудь не збігаються, то в такому разі можливий інформаційний збій, що веде до явних непорозумінь. Сказане дає підставу для твердження про те, що якщо у двох мовах зустрічаються повні або відносні еквіваленти зоофразем, то такі вислови не викличуть значних труднощів під час перекладу з іншої мови. У протилежному випадкові можуть виникнути непередбачувані непорозуміння.

Порівняльно-зіставне дослідження двох і більше мов охоплює нині особливий розділ сучасної лінгвістики – зіставну зоофраземіку, що знаходиться на етапі становлення й викликає все більше наукове зацікавлення серед лінгвістів. Взаємне співвідношення, порівняння й протиставлення окремих категорій, розрядів та інших мовних угрупувань, пошуки суттєвих формальних і смислових зв’язків між ними виступають обов’язковою передумовою отримання відо- мостей про їхню кореляцію.

Зоофраземи зіставлюваних мов виразно передають світорозуміння кожного народу, що ґрунтується на актуалізації тих чи тих фрагментів об’єктивної дійсності через низку екстралінгвальних чинників, найважливішими серед яких є спосіб життя, особливості культурно-історичного розвитку, етнічна психологія, система норм і принципів поведінки людей у ставленні один до одного та до суспільства.

Особливого значення ця проблема набула в наш час у зв’язку з інтенсивним розвитком міжнародних відносин, потребою ефективного спілкування людей, що належать до різних мов і культур. Успішна реалізація міжнародних кон- тактів вимагає, щоб кожна мова засвоювалася поряд із вивченням етнокультурної специфіки її народу-носія.

Автор доходить висновку про те, що нині все частіше застосовуються ідеографічні класифікації фраземного фонду різних мов. Дослідження зоофразем за тематико-ідеографічним принципом, тобто з точки зору понять, які вони позначають, є важливим із таких причин: 1) у різних мовах зоофраземи є наслідком мовної репрезентації аналогічних життєвих ситуацій однаковим або різним складом словосполучень; 2) сукупність системних зв’язків у порівнюваних мовах досліджується синонімічними й антонімічними кореляціями; 3) набутий досвід тематичного розподілу зоофразем ідеографічними словниками має прикладну цінність; 4) можливість залучення в дослідженні усього того, що бере свій початок у генетичній спорідненості етносів, розмаїтті способів життя, зумовлених психологією їхніх представни- ків, побутом та специфікою світосприйняття, що є важливими чинниками для створення основ ефективної міжмовної та міжкультурної комунікації.