СЕРЕДНЬОНАДДНІПРЯНСЬКО-ЗАКАРПАТСЬКІ МІЖЗОНАЛЬНІ ПАРАЛЕЛІ

Анотація

У статті порушено одну з актуальних проблем сучасної діалектології, здійснено спробу її вирішення й обґрунтування за лінгвогеографічними й текстографічними матеріалами. Реалізовано мету й завдання розвідки – репрезентувати реалізацію cередньонаддніпрянсько-закарпатських міжзональних фонетичних паралелей у діалектних текстах, виявити умови й закономірності їх представлення, регулярність і специфіку функціювання в обох діалектних континуумах. У зв’язних розповідях діалектоносіїв зафіксовано й проаналізовано низку спільних для середньонаддніпрянських та українських закарпатських говірок явищ у вокалізмі й консонантизмі, засвідчено їхню релевантність у різних позиціях слова. Обґрунтовано, що найвиразнішу ознаку досліджуваних дистантних зон становить збереження м’якості тих звуків, які в суміжних діалектах стверділи: приголосних [р’], [ц’] у середині та в кінці слів, спільність і регулярність їхньої реалізації перед [а] різного походження та іншими голосними заднього ряду; наявність м’якого приголосного [с’] як відповідника *в’ після зубного перед рефлексом *ę у варіантах с’а^׀тиǐ, ^׀с’ато, с’ат^׀ки та лекси- калізованої словоформи ^׀к’істо; м’які та пом’якшені вияви піднебінних фонем /ж’/, /ш’/, /ч’/, хоч вони й збережені в середньонаддніпрянських і українських закарпатських говірках різною мірою. Удокладнено характеристику репре- зентації голосних переднього ряду в окремих позиціях і відсутності протетичного приголосного [в] перед [у] (^׀ухо, ^׀уса, уз’^׀киǐ, уж, ^׀улиц’а) та перед [о] (о^׀гон’, о^׀р’іх). Докладний аналіз матеріалів АУМ і збірників діалектних текстів

переконливо засвідчує середньонаддніпрянсько-закарпатську міжзональну спільність фонетичних явищ, зумовлену, ймовірно, однаковими процесами, що здавна відбувалися в цих діалектах, і підтримувану впродовж історії розвитку колонізаційними рухами населення, а також окраїнністю територій їх поширення.