ДО ОСОБЛИВОСТЕЙ АНТРОПОНІМІКОНУ УКРАЇНЦІВ ПОЛТАВЩИНИ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XVIII СТОЛІТТЯ

Анотація

Власні особові імена у писемних памʼятках української мови здавна привертали увагу вчених. Дослід- ники давньої антропонімії виявили цікаве явище – наявність однакових імен, які повторюються в межах однієї родини, окремої сімʼї. Спеціальної уваги цій особливості іменникá на тлі чітко окресленого часового зрізу на значній кількості фактичного матеріалу певної географічної території не було зосереджено. Мета статті – простежити повторюваність однакових власних особових імен у сімʼях українців зазначеного часового зрізу (друга половина XVIII століття) конкретного регіону (Полтавщина), зʼясувати репертуар імен, які повторюються, визначити мотиви аналізованого явища. Аналізований джерельний матеріал виявляє 24 випадки, які ілюструють повторюваність однакових імен у сімʼях на рівні спорідненості «батько – син», 34 випадки, коли імʼя дочки збігається з іменем матері, 24 випадки повторюваності на рівні спорідненості «рідні сестри», 27 випадків повторюваності імен рідних братів у межах однієї сімʼї. У процесі аналізу особливостей повторюваності однакових власних особових імен в окремій родині доходимо висновку, що у другій половині XVIII століття на Полтавщині ця традиція була досить розповсюдженою. Не можна заперечувати агіо- німну мотивацію при виборі імен для новонароджених у цьому регіоні. Очевидним є те, що не завжди однойменність, зокрема на рівнях спорідненості «рідні сестри», «рідні брати», властива лише багатодітним сімʼям з метою припинити подальшу народжуваність дітей, бо на Полтавщині у другій половині XVIII ст., як переконує джерельний фактичний антропонімний матеріал, повторювані імена наявні також у родинах, де є двоє чи троє дітей. Повторення однакових імен у сімʼї може повідомляти нам із відстані понад двох століть про популярність тих чи тих імен у зазначеному часовому періоді на цій території, про антропонімійну моду тих часів, про смаки й уподобання батьків, які обирають імʼя новонародженій дитині. Більша зацікавленість цією проблемою у середовищі ономастів, нагромадження значної кількості фактичного антропонімного матеріалу дасть змогу впевненіше зʼясувати традицію і причини цього процесу.