МОДЕЛІ РЕПРЕЗЕНТАЦІЇ ІСТОРИЧНОГО НАРАТИВУ В РОМАНАХ А. ЛЕВІ ТА ДЖ. РОБЕРТСОНА: МЕТАМОДЕРНІСТСЬКА ПЕРСПЕКТИВА

Анотація

У статті досліджено репрезентації історії в сучасній британській романістиці А. Леві та Дж. Робертсона, зокрема в аспекті філософсько-світоглядних параметрів метамодернізму. Окреслено вектори деконструкції в британських романах традиційної репрезентації історичних подій минулого та конструювання альтернативних наративів,
що довгий час залишалися на маргінесі офіційного дискурсу. Окреслена тенденція актуалізує відхід від постмодерністського релятивізму і прагнення оприявнити в річищі сучасного британського роману нові форми рефлексії, що поєднують художню вигадку з пошуком автентичності та виявів етичного буття. Основне завдання: типологізація художніх
стратегій у романах сучасних британських авторів, які інтегрують постмодерністські ігрові прийоми з новим підходом
до реконструкції історії, що ґрунтується на метамодерністському прагненні автентичності.
У дослідженні проаналізовано роман «Фанатик» Дж. Робертсона, де переплітаються два ключові часові виміри: події 1997 року та XVII століття. У першому часовому вимірі роман оприявнює події, що передували створенню
шотландського парламенту, а в другому — період суду й страти Джеймса Мітчела за замах на архієпископа Шарпа.
Персонаж Ендрю Карлін пов’язує ці наративи через одержимість історичною постаттю Мітчела. Показано, що сюжет
роману ускладнюється пошуком легендарної «таємної книжки», яка надає нові перспективи осмислення історичних
подій. Цей ключовий сюжетний момент розкриває інтенцію автора щодо репрезентації нестійкості історичних доказів
та експлікує неоднозначність історичної правди. Дж. Робертсон порушує питання про те, як факти минулого вплива-
ють на сучасне сприйняття історичних подій.
Досліджено, що подвійна структура роману також підкреслює напруження між тим, що залишається поза фокусом історії, як постать Мітчела, і тим, що міфологізовано, як випадок Вейра. Визначено, що в тісному переплетінні
реальності й вигадки виникає неможливість відновлення об’єктивної історичної правди.
Окреслено роль сучасного британського роману як інструменту рефлексії на помежів’ї ідеологічного, етичного
та соціокультурного вимірів. Метамодерністський британський роман є простором для репрезентації складних історичних питань, водночас він пропонує нові перспективи їх інтерпретації. Доведено, що особлива увага в романах
приділена маніпуляціям історичними фактами: історичне минуле є об’єктом боротьби за контроль над сприйняттям,
впливом та інтерпретацією в майбутньому. Метамодерністська інтенція в романах дає можливість розкрити притлумлені або маргіналізовані аспекти, допомагаючи переосмислювати минуле через колективну рефлексію та пошук ціннісних орієнтирів. Визначено, що сучасна британська романістика періоду метамодернізму розглядається як платформа
для діалогу між минулим і майбутнім, що переосмислює вплив історії та історичної спадщини на дискурс культурної
пам’яті.