ЗООЛОГІЧНА ЛЕКСИКА В ДІЛОВІЙ ПИСЕМНОСТІ XVII–XVIII СТ.: ЛЕКСИКО-ЕТИМОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ

Анотація

Стаття присвячена комплексному аналізу зоологічної лексики в діловій писемності XVII–XVIII ст.,
а саме в праці Ласло Деже як репрезентативному джерелі з історії ділової мови Карпатського регіону. Метою до
слідження став комплексний аналіз зоологічної лексики в словнику Ласло Деже, з урахуванням її структурно-семан
тичних особливостей, етимологічної природи та функціонування в контексті ділової писемності XVII–XVIII ст. На
матеріалі словникового реєстру та авторських коментарів простежено тематичне структурування назв тварин, що ві
дображає основні галузі традиційного господарювання (тваринництво, мисливство, рибальство тощо) та особливості
локальної карпатської культури. Застосовано метод суцільної вибірки, етимологічний, семантичний, словотвірний, по
рівняльно-історичний і кількісний аналіз, що дало змогу визначити основні лексико-семантичні групи, домінантні мо
делі номінації та виявити архаїчні праслов’янські паралелі в назвах фауни. Описано спектр словотвірних типів різної
продуктивності, зокрема з суфіксами -к-а, -иц-а, -ин-а, -ят- / -ат-, -ок, які забезпечують побудову видових, збірних та
зменшено-пестливих форм назв. Показано роль запозичень германського, романського й тюркського походження, що
інтегрувалися в слов’янську систему зоологічної лексики та відбивають інтенсивні міжмовні контакти в мультикультурному карпатському ареалі. Наголошено на значущості словника Л. Деже як корпусного джерела, у якому зоологічна
лексика тривалий час залишалася поза спеціальним описом, та окреслено перспективи подальшого залучення зоолексем із авторських коментарів для реконструкції історичної динаміки зоологічної номінації в східнослов’янському контексті. Отримані результати дають підґрунтя для ширших порівняльних студій з історичної лексикології та дозволяють уточнити механізми формування номінативних систем у діловій писемності ХVII–XVIII ст.