МЕТАЖАНРОВИЙ ПАТЕРН МІСТЕРІЇ ТА ОБРАЗ ЛАБІРИНТУ В РОМАНІ «НОВИНИ ПРО МЕРТВИХ» ДЖЕЙМСА РОБЕРТСОНА

Автор(и)

  • Дмитро Дроздовський кандидат філологічних наук, науковий співробітник відділу зарубіжних і слов’янських літератур Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, Київ, Україна

DOI:

https://doi.org/10.24144/2663-6840.2025.2.(54).106-113

Ключові слова:

історичний роман, Джеймс Робертсон, лабіринт, автентичність, метамодернізм, постпостмодернізм, містерія

Анотація

У статті проаналізовано події в романі Д. Робертсона «Новини про мертвих» , що розгортаються
у вигаданій місцевості Ґлен Конек, яка стає формою географічної та символічної репрезентації різночасових вимі
рів. Визначено, що одним із ключових є образ лабіринту, який фрагментарно з’єднує три часові шари: давній період
Піктланда, XIX століття та сучасну епоху. Образ лабіринту в романі «Новини про мертвих» посилений нелінійною
репрезентацією подій. Він дає можливість інтегрувати фрагментовані оповіді в цілісний часопростір. Метажанрова
структура роману детермінує особливу світоглядну парадигму й наративні конфігурації в аспекті реалізації мотиву
автентичності. Проаналізовано кореляції між містерією як метажанровим патерном та образом лабіринту, репрезенто
ваним у річищі метамодернізму.
Визначено, що ключовим образом роману «Новини про мертвих» є загадкова книга, написана давнім пустельни
ком, – Книга Конека. Вона уособлює мотив поривання до автентичного буття. Визначено, що в романі експліковано мо
тив сакральності природи та пізнання «Я». Встановлено, що в Ґлен Конеку межа між реальним і вигаданим стирається,
що ускладнює часовий і просторовий наратив, розділений на власне фікційні події давнього часу та події, пов’язані як
із вигаданими, так і з реальними епізодами історії й географії Шотландії. Крім того, зазначено, що Ґлен Конек відіграє
роль своєрідного «персонажа», який формує не лише ландшафт роману, а й визначає долю його мешканців. Мотив
лабіринту проходить крізь увесь твір, даючи можливість персонажам шукати втрачену мудрість, осмислювати світ і
досягати автентичності. Особливе значення має концепція природи як джерела сакрального, що перегукується з ідеями
німецького романтизму. Досліджено, що містерійна метажанрова парадигма роману Д. Робертсона оприявнює в цьому
творі метамодерністські тенденції.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-12-30

Номер

Розділ

Літературознавство і фольклористика